термінологізація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | термінологіза́ція | — |
Р. | термінологіза́ції | — |
Д. | термінологіза́ції | — |
З. | термінологіза́цію | — |
Ор. | термінологіза́цією | — |
М. | термінологіза́ції | — |
Кл. | термінологіза́ціє* | — |
тер-мі-но-ло-гі-за́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -термінолог-; суфікс: -ізаці-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. процес переходу лексичної одиниці зі стану нетерміна до стану терміна. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |