основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон ◆ В другому місці картина - бабка і дівка сидять під рядном, між ними свічка. Світиться профіль старої воском, а молодої - листом троянди. Тло чорне М. М. Коцюбинський, «II, 1955, 239).» ◆ Тьмяне світло його [ліхтарика] падає на бляшану вивіску, написану місцевим малярем. Охрою по зеленому тлі розкидано кривулясті літери А. І. Шиян, «Баланда, 1957, 83).» ◆ Вона була в гарному ситцевому платті, із темного його тла впадали у вічі якісь сині тони Сенч., «На Бат. горі, 1960, 44).» ◆ Для гуцульських орнаментів характерне брунатне й темне тло. На ньому добре укладаються найрізноманітніші кольори Знання, «3, 1975, 32).» ◆ Чорним по білому тлу - ось той обмежений арсенал засобів, який має у своєму розпорядженні графік Веч. Київ, «19.VІ 1971, 2).»
другий план картини, малюнка і т. ін., який підкреслює, вирізняє основні елементи зображення ◆ Агату Ускову намальовано на тлі кімнати, прикрашеної великим східним килимом Життя і тв. Т. Г. Шевченка, «1959, 369» ◆ Живописець [М. Божій] любить, тонко відчуває природу, але якими б хорошими не були його пейзажі, вони тільки тло. Головне в картині - людина, її почуття, її діла Мист., « 2, 1962, 21»
те, що міститься звичайно далі, на чому вимальовується, вирізняється хто-, що-небудь ◆ На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові М. М. Коцюбинський, «II, 1955, 406).» ◆ Вона в чорному, з чорним хутром коло шиї - очі горять з-під оксамитового тла крис бриля Коб., «За ситуаціями, 1914, 158» ◆ На тлі гір, то тут, то там уже вкритих снігами, город [Переяслав], як на долоні Скляренко, « Святослав, 1959, 214» ◆ Там, на небосхилі, силует колони ледве синів, тягнучись по рожевому тлі, як нерухома смуга лісу. Гончар, «III, 1959, 303»
взагалі будь-що, на чому що-небудь вирізняється ◆ Зчинився врешті ґвалт, на тлі якого чутно було, з одного боку, плач, а другого - лайки й прокльони М. М. Коцюбинський, «І, 1955, 256» ◆ Падає світло з розчиненого вікна на землю, видно в спину гостя і чути мандоліну, на селі оддалік десь гармошка грає, творячи для неї своєрідне звукове тлоА. В. Головко, «І, 1957, 301»
перен. середовище, оточення, загальні умови і т. ін., де хто-, що-небудь вирізняється ◆ Коли вже не поїхали на сьогодні нікуди, пропав у вас вечір, так нехай пропадає до кінця, нехай буде чорною плямою на тлі всіх веселих, бучних ваших вечорів. Г. М. Хоткевич, «І, 1966, 52).» ◆ Зненацька почав падати, кружляючи, спокійний лапастий сніг. Жінки в осінніх, легких костюмах, діти з голими литками озирали одне одного, сміючись: як же вони виглядають на тлі цієї раптової зими? Вільде, «Сестри», 1958, 510). р.
перен. ґрунт, основа чогось ◆ На потвердження своїх загальних уваг він любив наводити коротенькі оповідання та притчі, звичайно на тлі ковальського ремесла І. Я. Франко, «IV, 1950, 192).» ◆ Я потрошки збираю матеріали для повісті на тлі газетному М. М. Коцюбинський, «III, 1956, 166» ◆ Я хочу намалювати спершу історичне тло, і тільки на цьому тлі буде видно тему Ґжицький, «Чорне озеро, 1961, 320» ◆ Для постаті героя комедії, виниклої на тлі споминів про батька, автор [І. Карпенко-Карий] не пошкодував комічних мазків М. Т. Рильський, «III, 1956, 342»
перен. загальна основа, на якій щось здійснюється ◆ Дослідження надбань національних літератур ведеться на активному тлі всього світового мистецького процесу Літ. Укр., «20.VІ 1967, 3»