традиція

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	тради́ція	тради́ції
Р.	тради́ції	тради́цій
Д.	тради́ції	тради́ціям
З.	тради́цію	тради́ції
Ор.	тради́цією	тради́ціями
М.	тради́ції	тради́ціях
Кл.	тради́ціє*	тради́ції*

тра-ди́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -традиц-; суфікс: -і; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [trɐˈdɪt͡sʲijɐ] (одн.), [trɐˈdɪt͡sʲiji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління. ◆ Реформація пробудила субстанційне начало духа — свободу. Відтоді почала розвиватися теоретична думка, тобто стверджувались основні положення, виведені з розуму, згідно з якими, державний лад треба змінити. Вперше реалізується ідея свободи духа, але повсюдно стали нехтувати звичаями й традиціями.
2. передавання досвіду, звичаїв, культурних надбань із покоління в покоління. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. ідейні засади та стилістичні особливості творчості письменника, художника тощо. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: традиці́йність прикметники: традиці́йний прислівники: традиці́йно

Етимологія

Від ??

Переклад

досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління
Російськаru: традиция (ru) жін.

передавання досвіду, звичаїв, культурних надбань із покоління в покоління

звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось

ідейні засади та стилістичні особливості творчості письменника, художника тощо

Джерела

• Словник УЛІФ: традиція