норма
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
=[ред.]
=
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | но́рма | но́рми |
Р. | но́рми | но́рм |
Д. | но́рмі | но́рмам |
З. | но́рму | но́рми |
Ор. | но́рмою | но́рмами |
М. | но́рмі | но́рмах |
Кл. | но́рмо* | но́рми* |
но́р-ма
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -норм-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- звичайний, узаконений, загальноприйнятий, обов'язковий порядок, стан і т. ін. ◆ Більшість людей нормально сприймають світ і навколишнє середовище
- зразок, правило поведінки людей у суспільстві. ◆ У суспільстві всі повинні дотримуватись певних соціальних норм
- загальноприйняте правило в мові, літературі і т. ін. ‖ сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними та зразковими на певному історичному етапі ◆ входити в норму .
- установлена міра, розмір чого-небудь. ◆ На уроці фізкультури діти здавали нормативи по стрибках
- комплекс вправ, необхідний для одержання певного розряду. ◆ норма амортизації. ◆ норма рентабельності.
- назва книги або прізвище автора, надруковані дрібним шрифтом внизу на першій сторінці кожного друкованого аркуша біля сигнатури. ◆ немає прикладів застосування.
- матем. поняття, яке узагальнює абсолютну величину (модуль) числа, а також довжину вектора. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
звичайний, узаконений, загальноприйнятий, обов'язковий порядок, стан і т. ін. | |
|
зразок, правило поведінки людей у суспільстві | |
загальноприйняте правило в мові, літературі і т. ін | |
установлена міра, розмір чого-небудь | |
комплекс вправ, необхідний для одержання певного розряду | |
назва книги або прізвище автора, надруковані дрібним шрифтом | |
поняття, яке узагальнює абсолютну величину (модуль) числа, а також довжину вектора | |
=[ред.]
=
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | но́рма | но́рмы |
Р. | но́рмы | но́рм |
Д. | но́рме | но́рмам |
З. | но́рму | но́рмы |
О. | но́рмой но́рмою |
но́рмами |
П. | но́рме | но́рмах |
но́р-ма
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -норм-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Математичні терміни/uk
- Потрібна етимологія
- Російська мова
- Російські лексеми
- Російські іменники
- Неістоти/ru
- Російські іменники, відмінювання 1a
- Російські слова морфемної будови слова R-f
- Математичні терміни/ru
- Слова з 5 букв/ru
- Слова з 5 букв/uk
- Латинізми/ru
- Латинізми/uk
- Норма
- Норма/ru