норма

=

Українська

=

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	но́рма	но́рми
Р.	но́рми	но́рм
Д.	но́рмі	но́рмам
З.	но́рму	но́рми
Ор.	но́рмою	но́рмами
М.	но́рмі	но́рмах
Кл.	но́рмо*	но́рми*

но́р-ма

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -норм-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. звичайний, узаконений, загальноприйнятий, обов'язковий порядок, стан і т. ін. ◆ Більшість людей нормально сприймають світ і навколишнє середовище
2. зразок, правило поведінки людей у суспільстві. ◆ У суспільстві всі повинні дотримуватись певних соціальних норм
3. загальноприйняте правило в мові, літературі і т. ін. ‖ сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними та зразковими на певному історичному етапі ◆ входити в норму .
4. установлена міра, розмір чого-небудь. ◆ На уроці фізкультури діти здавали нормативи по стрибках
5. комплекс вправ, необхідний для одержання певного розряду. ◆ норма амортизації. ◆ норма рентабельності.
6. назва книги або прізвище автора, надруковані дрібним шрифтом внизу на першій сторінці кожного друкованого аркуша біля сигнатури. ◆ немає прикладів застосування.
7. матем. поняття, яке узагальнює абсолютну величину (модуль) числа, а також довжину вектора. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. —

Усталені словосполучення, фразеологізми

• норма етична
• мовна норма

Споріднені слова

зменш.-пестливі форми: нормочка ін. іменники: норматив прикметники: нормальний, нормативний дієслова: нормувати прислівники: в нормі, нормально

Етимологія

Від ??

Переклад

звичайний, узаконений, загальноприйнятий, обов'язковий порядок, стан і т. ін.

російська: норма

зразок, правило поведінки людей у суспільстві

загальноприйняте правило в мові, літературі і т. ін

установлена міра, розмір чого-небудь

комплекс вправ, необхідний для одержання певного розряду

назва книги або прізвище автора, надруковані дрібним шрифтом

поняття, яке узагальнює абсолютну величину (модуль) числа, а також довжину вектора

=

Російська

=

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	одн.	мн.
Н.	но́рма	но́рмы
Р.	но́рмы	но́рм
Д.	но́рме	но́рмам
З.	но́рму	но́рмы
О.	но́рмой но́рмою	но́рмами
П.	но́рме	но́рмах

но́р-ма

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -норм-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. норма (аналог укр. слову)
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. матем.

Споріднені слова

іменники: нормальность, норматив прикметники: нормальный, нормативный дієслова: нормировать прислівники: нормально

Етимологія

Від ??