транскрибування
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | транскрибува́ння | транскрибува́ння |
| Р. | транскрибува́ння | транскрибува́нь |
| Д. | транскрибува́нню | транскрибува́нням |
| З. | транскрибува́ння | транскрибува́ння |
| Ор. | транскрибува́нням | транскрибува́ннями |
| М. | транскрибува́нні транскрибува́нню |
транскрибува́ннях |
| Кл. | транскрибува́ння | транскрибува́ння |
тран-скри-бу-ва́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. один із способів пояснення, як утворюються морфеми. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |