треугольник
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | треугольник | треугольники |
Р. | треугольника | треугольников |
Д. | треугольнику | треугольникам |
З. | треугольник | треугольники |
О. | треугольником | треугольниками |
П. | треугольнике | треугольниках |
треугольник
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
МФА : [треугольник] (одн.), [треугольники] (мн.)
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??