трикутник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. трику́тник трику́тники
Р. трику́тника трику́тників
Д. трику́тнику
трику́тникові
трику́тникам
З. трику́тник трику́тники
Ор. трику́тником трику́тниками
М. на/в трику́тнику на/в трику́тниках
Кл. трику́тнику* трику́тники*

три-ку́т-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -три-; корінь: -кут-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. геометрична фігура на площині, обмежена трьома прямими, які взаємно перетинаються й утворюють три кути. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. муз. музичний ударний інструмент такої форми із зігнутого металевого прута, по якому б'ють металевою паличкою; трензель. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. перен. любовна, сімейна пара, в якій чоловік або жінка закохані в іншу особу. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття