фах

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. фа́х фа́хи
Р. фа́ху фа́хів
Д. фа́хові
фа́ху
фа́хам
З. фа́х фа́хи
О. фа́хом фа́хами
М. на/в фа́ху на/в фа́хах
К. фа́ху* фа́хи*

фа́х

Іменник чоловічого роду, відмінювання 3a.


Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. вид діла, трудової діяльності, що вимагає якогось навчання і є основний засіб до життя; професія ◆ немає прикладів застосування.
  2. основна кваліфікація, спеціальність ◆ немає прикладів застосування.
  3. перен., розм. справа, поранка, в якій хтось виявляє велике вміння, майстерність, хист ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. професія
  2. кваліфікація, спеціальність

Антоніми[ред.]

  1. -

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники: фахівець
  • прикметники: фаховий
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від нім. Fach (можл. через пол. fach).

Переклад[ред.]