фах

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. фа́х фа́хи
Р. фа́ху фа́хів
Д. фа́хові
фа́ху
фа́хам
З. фа́х фа́хи
Ор. фа́хом фа́хами
М. на/в фа́ху на/в фа́хах
Кл. фа́ху* фа́хи*

фа́х

Іменник чоловічого роду, відмінювання 3a.

Корінь: -фах-.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. вид діла, трудової діяльності, що вимагає якогось навчання і є основний засіб до життя; професія. ◆ немає прикладів застосування.
  2. основна кваліфікація, спеціальність. ◆ немає прикладів застосування.
  3. перен., розм. справа, поранка, в якій хтось виявляє велике вміння, майстерність, хист. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. професія
  2. кваліфікація, спеціальність

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від нім. Fach (можл. через пол. fach).

Переклад[ред.]


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник, чоловічий рід.

Шаблон:морфо-be

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. фах (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]