ходьба

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. ходьба́ -
Р. ходьби́ -
Д. ходьбі́ -
З. ходьбу́ -
Ор. ходьбо́ю -
М. ходьбі́ -
Кл. о* -

ходь-ба́

Іменник жіночого роду, відмінювання 1d-.


Корінь: -ходь-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

  • МФА: [xodʲ'ba]
  • вітчизняна транскрипція: [ход'бá]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ходіння. ◆ Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби. Квітка-Основ'яненко ◆ Вона до гетьмана підходить, і од ходьби вбрання шумить... Володимир Сосюра ◆ Ходьба втомлювала і заспокоювала Юрка. Зінаїда Тулуб

Синоніми[ред.]

  1. ходіння, прогулянка.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від др. ходьба, далі псл. *xodьba, що виникло зі сполуки псл. *xoditi із наростком псл. *-ьba.

Переклади[ред.]

Джерела[ред.]

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1993. Выпуск 18: *matoga — *mękyšьka / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1993. — 255 с.