Перейти до вмісту

хід

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. хід ходи́
Р. ходу́ ході́в
Д. ходо́ві
ходу́
хода́м
З. хід ходи́
Ор. ходо́м хода́ми
М. ходо́ві
ходу́
хода́х
Кл. ходу́* ходи́*

хі́д

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -хід-.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від праслов'янської форми *xodъ, від котрої також виникли ст.-слов. ходъ (д.-грец. βάδισμα, δρόμος), рос. ход, укр. хід (род. в. ходу), болг. ход, сербохорв. хо̑д (род. в. хо̏да), словен. hòd (род. в. hódа) і словен. hȏd (род. в. hоdа), чеськ. chod, словац. chod, пол. chód (род. в. chodu), в.-луж. khód, н.-луж. chód{{#if:uk|. Зв’язано з індоєвр. коренем *sed- «ходити, сидіти»; х- походить із s- після префіксів реr-, pri-, u-; пор. знач. д.-інд. āsad- «ступити, піти, досягати», utsad- «відходити, виходити, щезати», авест. āhad- «підходити}. Споріднене гр. ὁδός «путь», гр. ὁδίτης «мандрівник», гр. ὁδεύω «мандрую». (Використані матеріали словника М. Фасмера.)»

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]