хортеня

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	хортеня́	хортеня́та	—
Р.	хортеня́ти	хортеня́т	—
Д.	хортеня́ті	хортеня́там	—
З.	хортеня́	хортеня́т хортеня́та	—
Ор.	хортеня́м	хортеня́тами	—
М.	хортеня́ті	хортеня́тах	—
Кл.	хортеня́*	хортеня́та*	—

хор-те-ня́

Іменник, істота, середній рід, IV відміна (парадигма відмінювання 27 ФрдмО D; тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -хорт-; суфікси: -ен-я ^{[Полюга, 2009]}.

Вимова

• • МФА: одн. [xɔrteˈnʲɑ], мн. [xɔrteˈnʲɑtɐ]
• УФ: [хорте^иня́]

Семантичні властивості

Хортеня

Значення

1. маля хортиці ◆ Навела хортиця хортенят. [СУМ-11] ◆ В центрі натовпу, розчепіривши передні ноги й тремтячи всім тілом, сидить на землі […] біле гостроморде хортеня з жовтою плямою на спині. А. П. Чехов, «Хамелеон» / переклад А. Хуторяна, 1884 р. (цитата з «Корпусу текстів української мови»)

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: хортенятко ін. іменники: хорт, хортиця

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: борзо́й щено́к (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: хортеня