цвіріньчук
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | цвіріньчу́к | цвіріньчуки́ |
| Р. | цвіріньчука́ | цвіріньчукі́в |
| Д. | цвіріньчуко́ві цвіріньчуку́ |
цвіріньчука́м |
| З. | цвіріньчука́ | цвіріньчукі́в |
| Ор. | цвіріньчуко́м | цвіріньчука́ми |
| М. | цвіріньчуко́ві цвіріньчукі́ |
цвіріньчука́х |
| Кл. | цвіріньчуку́ | цвіріньчуки́ |
цві-рінь-чу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -цвірінь-; суфікс: -чук.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зах. цвіркун. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |