цвіркун

Див. також Цвіркун.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	цвірку́н	цвірку́ни
Р.	цвірку́на	цвірку́нів
Д.	цвірку́нові цвірку́ну	цвірку́нам
З.	цвірку́н	цвірку́ни
Ор.	цвірку́ном	цвірку́нами
М.	на/у цвірку́ну	на/у цвірку́нах
Кл.	цвірку́ну*	цвірку́ни*

цвір-ку́н

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цвірк-; суфікс: -ун.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Цвіркун

Цвіркун

[3], кобилочка-цвіркун (Gryllus campestris)

Значення

зоол.

1. комаха підряду Прямокрилих, яка тертям крил створює тріскучі звуки.
   1. польова комаха цієї родини; коник. ◆ немає прикладів застосування.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• цвіркун польовий (Gryllus campestris)
• кобилочка-цвіркун (Locustella naevia)

Прислів'я та приказки

• Як цвіркун цвіркоче, а пугач кличе «пугу»  — на гожу днину

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Цвіркун дієслова: цвіркотати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цвіркун