цимбалики

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	—	цимба́лики
Р.	—	цимба́ликів
Д.	—	цимба́ликам
З.	—	цимба́лики
Ор.	—	цимба́ликами
М.	—	на/в цимба́ликах
Кл.	—	цимба́лики*

цим-ба́-ли-ки

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 3a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -цимбал-; суфікс: -ик; закінчення: -и.

Вимова

• • МФА: [t͡semˈbɑleke]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Цимбали

Значення

1. зменшливо-пестливе до цимбали. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Цимбалики // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
• https://slovnyk.ua/index.php?swrd=цимбалики
• https://www.kyivdictionary.com/en/words/conjugation/?word=цимбалики
• цимбалики на Lingvo.ua