Перейти до вмісту

цирк

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]
відмінок однина множина
Н. ци́рк ци́рки
Р. ци́рку ци́рків
Д. ци́рку
ци́ркові
ци́ркам
З. ци́рк ци́рки
Ор. ци́рком ци́рками
М. на/в ци́рку на/в ци́рках
Кл. ци́рку* ци́рки*

цирк

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цирк-.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]
    Акробати в цирку [1], [2]
    Цирк [4]
    Цирк на Місяці [5]

    Значення

    [ред.]
    1. мист. вид театрального мистецтва, який включає акробатику, еквілібристику, жонглювання, клоунаду, дресирування тварин і т. ін. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Цирк на льоду — чи не найоригінальніший у цирковому мистецтві. В ньому переплелись елементи балету, фігурного катання і цирку. «Вечірний Київ» 1968
    2. заклад, який влаштовує вистави цього виду мистецтва ◆ Мені стало невимовно шкода її, так як бувало шкода малих дітей в цирку, коли вони показують чужим людям свої тоненькі виламані тільця. Леся Українка
      • присутні на такій виставі глядачі. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Великий цирк безліч разів викликав гімнастів. Ю. Яновський, 1958
    3. архіт. кругла або овальна в плані споруда з ареною посередині і розташованими амфітеатром місцями для глядачів, що призначена для клоунських, акробатичних, гімнастичних та інших представлень, показу дресированих тварин. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Коли під куполом цирку акробат виконує якийсь карколомний номер, оркестр раптово замовкає. «Радянська Україна» 1962
    4. істор. у Стародавньому Римі: місце, відкрита арена для кінних змагань, а згодом — боїв гладіаторів та інших видовищ. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ По містах Провансу збереглися старовинні, ще з часів римського панування, цирки, де й досі, раз на два тижні, здається, відбуваються бої биків. М. Рильський, «Далекі небосхили»
    5. геол. природна чашоподібна улоговина на схилах гір. те ж саме, що кар. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Долини кінчаються і починаються закругленими цирками з прямовисними стінами «Курс загальної геології», 1947
      • своєрідна кільцева гора, характерна для рельєфу Місяця. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Великі кільцеві гори Місяця названо цирками, менші — кратерами. «Знання та праця», 1966
    Синоніми
    Антоніми
    1. ?
    2. ?
    3. ?
    4. ?
    5. ?
    6. ?
    7. ?
    Гіпероніми
    Гіпоніми

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Усталені словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Етимологія

    [ред.]

    Від лат. circus — коло.

    Переклад

    [ред.]
    вид театрального мистецтва, який включає акробатику, еквілібристику, жонглювання, клоунаду, дресирування тварин і т. ін.
    Улоговина на схилах гір
    елементи балету, фігурного катання і цирку
    всяке сенсаційне видовище
    заклад, який влаштовує вистави цього виду мистецтва
    присутні на такій виставі глядачі
    кругла або овальна в плані споруда з ареною посередині і розташованими амфітеатром місцями для глядачів, що призначена для клоунських, акробатичних, гімнастичних та інших представлень, показу
    місце, відкрита арена для кінних змагань, а згодом — боїв гладіаторів та інших видовищ
    природна чашоподібна улоговина на схилах гір
    своєрідна кільцева гора, характерна для рельєфу Місяця

    Джерела

    [ред.]
    • Словник УЛІФ: цирк
    • Великий тлумачний словник сучасної української мови. Видавництво "Перун", 2005
    • Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ, 2002. ISBN 966-96284-0-7

    Болгарська

    [ред.]

    Морфологічні та синтаксичні властивості

    [ред.]

    Іменник.

    Корінь: --.

    Вимова

    [ред.]
  •  вимова?, файл
  • вітчизняна транскрипція:
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    1. ?
    Антоніми
    1. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    Гіпоніми
    1. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Джерела

    [ред.]

    Осетинська

    [ред.]

    Морфологічні та синтаксичні властивості

    [ред.]

    Іменник.

    Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:морфо/data/os' not found.

    Вимова

    [ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    1. ?
    Антоніми
    1. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    Гіпоніми
    1. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Джерела

    [ред.]

    Російська

    [ред.]

    Морфологічні та синтаксичні властивості

    [ред.]

    Іменник.

    Корінь: --.

    Вимова

    [ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    1. ?
    Антоніми
    1. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    Гіпоніми
    1. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Джерела

    [ред.]