цінник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. цінни́к цінники́
Р. цінника́ цінникі́в
Д. ціннике́ві
ціннику́
цінника́м
З. цінни́к цінники́
Ор. ціннико́м цінника́ми
М. ціннику́ цінника́х
Кл. ціннике цінни́ки́

цін-ни́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цін-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. довідник або покажчик цін, розцінок на що-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. табличка, прикріплена до товару або розташована біля нього, з ціною на цей товар. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ціна

Переклад[ред.]

довідник або покажчик цін, розцінок на що-небудь
табличка, прикріплена до товару або розташована біля нього, з ціною на цей товар

Джерела[ред.]