чарунка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | чару́нка | чару́нки |
Р. | чару́нки | чару́нок |
Д. | чару́нці | чару́нкам |
З. | чару́нку | чару́нки |
Ор. | чару́нкою | чару́нками |
М. | чару́нці | чару́нках |
Кл. | чару́нко* | чару́нки* |
ча-ру́н-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -чарун-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- найменший елемент обчислення і оперування у електронних таблицях.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі і т. ін. | |
найменший елемент обчислення і оперування у електронних таблицях | |