Перейти до вмісту

черговик

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. чергови́к черговики́
Р. черговика́ черговикі́в
Д. черговико́ві
черговику́
черговика́м
З. черговика́ черговикі́в
Ор. черговико́м черговика́ми
М. черговико́ві
черговику́
черговика́х
Кл. черговику́ черговики́

чер-го-ви́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -черг-; суфікси: -ов-ик.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. розм. той, хто перебуває на черзі. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ На Львівщині на квартирному обліку в населених пунктах області перебувають 75 439 сімей та одинаків. Обсяг необхідного житла для задоволення потреб черговиків в області становить 4 715 тис. м кв.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від че́рга́ «послідовність, певним порядок у часі, русі тощо; група людей, що стоять одне за одним, плетениця; ряд пострілів», че́рег «тс.» Нед, черг «жереб» Бі, чергове́ць (іст.) «козак, призначений на варту», черговий СУМ, Бі, чере́жний «черговий», чергува́ти «вартувати; змінювати одне одним», чергува́тися «змінюватися; сперечатися щодо черговості», че́ржитися «чергуватися (в роботі)» Нед, безчерго́вий, безчере́жний Куз, очерга «почет» ВеЗн, почере́жний, почерзі́ Куз, позачерго́вий, ст. черга; — рос. че́рга́, білор. чарга́, др. черга, п. [czerha, czerga] (з укр.); — запозичення з тюркських мов; Пор. ст. тур. жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій», азерб. чәркә, чуваськ. йӗрке «тс.», чаг. čärgä «ряд, черга», що вважаються запозиченнями з монгольської мови, Пор. монг. жирге «ряд; розряд; ступінь; черга», бурят. зарга «ряд; ступінь; звання»; малоймовірне зіставлення (Zubatý AfSlPh 16, 387—388) з лит. kergti «з’єднувати, сполучати». — Фасмер IV 336; Преобр. II, вып. последний 63—64; Егоров 80; Brückner 76; Bern. I 145; Радлов III 1970.


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]