Перейти до вмісту

черга

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. че́рга че́рги
Р. че́рги че́рг
Д. че́рзі че́ргам
З. че́ргу че́рги
Ор. че́ргою че́ргами
М. че́рзі че́ргах
Кл. че́рго* че́рги*

че́рга, черга́

Іменник жіночого роду, відмінювання 3a.

Зустрічається також варіант відмінювання 3d (одн.: черга́, черги́, черзі́, чергу́, черго́ю, черзі́).

Корінь: -черг-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  2. чиє-небудь місце в якійсь черговості, чиє-небудь право дії відповідно до черговості ◆ немає прикладів застосування.
  3. час, який настав для когось, щоб діяти слідом за попередником ◆ немає прикладів застосування.
  4. група людей, які стали один за одним для одержання або здійснення чого-небудь ◆ жива черга ◆ черга на житло
  5. ряд пострілів з автоматичної вогнепальної зброї, зроблених за один захід ◆ немає прикладів застосування.
  6. ряд ритмічних ударів, що супроводжуються різкими звуками ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. колєйка гал.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. послідовність
  2. місце

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від че́рга́ «послідовність, певним порядок у часі, русі тощо; група людей, що стоять одне за одним, плетениця; ряд пострілів», че́рег «тс.» Нед, черг «жереб» Бі, чергове́ць (іст.) «козак, призначений на варту», черговий СУМ, Бі, чере́жний «черговий», чергува́ти «вартувати; змінювати одне одним», чергува́тися «змінюватися; сперечатися щодо черговості», че́ржитися «чергуватися (в роботі)» Нед, безчерго́вий, безчере́жний Куз, очерга «почет» ВеЗн, почере́жний, почерзі́ Куз, позачерго́вий, ст. черга; — рос. че́рга́, білор. чарга́, др. черга, п. [czerha, czerga] (з укр.); — запозичення з тюркських мов; Пор. ст. тур. жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій», азерб. чәркә, чуваськ. йӗрке «тс.», чаг. čärgä «ряд, черга», що вважаються запозиченнями з монгольської мови, Пор. монг. жирге «ряд; розряд; ступінь; черга», бурят. зарга «ряд; ступінь; звання»; малоймовірне зіставлення (Zubatý AfSlPh 16, 387—388) з лит. kergti «з’єднувати, сполучати». — Фасмер IV 336; Преобр. II, вып. последний 63—64; Егоров 80; Brückner 76; Bern. I 145; Радлов III 1970.


Переклад[ред.]

певна послідовність
чиє-небудь місце в якійсь черговості
група людей
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]