Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
че́рга
|
че́рги
|
| Р.
|
че́рги
|
че́рг
|
| Д.
|
че́рзі
|
че́ргам
|
| З.
|
че́ргу
|
че́рги
|
| Ор.
|
че́ргою
|
че́ргами
|
| М.
|
че́рзі
|
че́ргах
|
| Кл.
|
че́рго*
|
че́рги*
|
че́рга, черга́
Іменник жіночого роду, відмінювання 3a.
Зустрічається також варіант відмінювання 3d (одн.: черга́, черги́, черзі́, чергу́, черго́ю, черзі́).
Корінь: -черг-; закінчення: -а.
Семантичні властивості
[ред.]- певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- чиє-небудь місце в якійсь черговості, чиє-небудь право дії відповідно до черговості ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- час, який настав для когось, щоб діяти слідом за попередником ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- група людей, які стали один за одним для одержання або здійснення чого-небудь ◆ жива черга ◆ черга на житло
- ряд пострілів з автоматичної вогнепальної зброї, зроблених за один захід ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- ряд ритмічних ударів, що супроводжуються різкими звуками ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- …
- …
- …
- колєйка гал.
- послідовність
- місце
Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Від че́рга́ «послідовність, певним порядок у часі, русі тощо; група людей, що стоять одне за одним, плетениця; ряд пострілів», че́рег «тс.» Нед, черг «жереб» Бі, чергове́ць (іст.) «козак, призначений на варту», черговий СУМ, Бі, чере́жний «черговий», чергува́ти «вартувати; змінювати одне одним», чергува́тися «змінюватися; сперечатися щодо черговості», че́ржитися «чергуватися (в роботі)» Нед, безчерго́вий, безчере́жний Куз, очерга «почет» ВеЗн, почере́жний, почерзі́ Куз, позачерго́вий, ст. черга; — рос. че́рга́, білор. чарга́, др. черга, п. [czerha, czerga] (з укр.); — запозичення з тюркських мов; Пор. ст. тур. жерге «ряд; порядок; (військ.) стрій», азерб. чәркә, чуваськ. йӗрке «тс.», чаг. čärgä «ряд, черга», що вважаються запозиченнями з монгольської мови, Пор. монг. жирге «ряд; розряд; ступінь; черга», бурят. зарга «ряд; ступінь; звання»; малоймовірне зіставлення (Zubatý AfSlPh 16, 387—388) з лит. kergti «з’єднувати, сполучати». — Фасмер IV 336; Преобр. II, вып. последний 63—64; Егоров 80; Brückner 76; Bern. I 145; Радлов III 1970.
| чиє-небудь місце в якійсь черговості
|
|
|
|
прослухати вимову?, файл