шийба
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | шийба | — |
Р. | шийби | — |
Д. | шийбі | — |
З. | шийбу | — |
Ор. | шийбою | — |
М. | шийбі | — |
Кл. | шийбо* | — |
ший-ба́
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -ший-; суфікс: -б; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- шиття. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від др. шийба, далі псл. *šijьba, похідне від псл. *šiti із наростком псл. *-ьba.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Анаграми[ред.]
Джерела[ред.]
Етимологічний словник української мови: У 7 Т. – Т. 6: У–Я / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, Г. П. Півторак, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Г. П. Півторак, О. Д. Пономарів, І. A. Стоянов, О. Б. Ткаченко, A. M. Шамота. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 2012. – 568 с. ISBN 966-00-0785-X.