швець

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. шве́ць шевці́
Р. шевця́ шевці́в
Д. шевце́ві
шевцю́
шевця́м
З. шве́ць шевці́
Ор. шевце́м шевця́ми
М. шевці́
шевця́
шевця́х
Кл. шевцю́* шевці́*

шве́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -шв-; суфікс: -ець [Полюга, 2009].

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. майстер, що шиє і лагодить взуття [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! Народна приказка (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Працює швець: то черевики // Комусь латає нашвидку, // То залива комусь калоші, // То ставить латку чобіткам. І. І. Нехода (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ — У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець… О. І. Копиленко, «Хата хлопчика-мізинчика», 1947 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]