шинквас
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | шинква́с | шинква́си |
| Р. | шинква́са | шинква́сів |
| Д. | шинква́сові шинква́су |
шинква́сам |
| З. | шинква́с | шинква́си |
| Ор. | шинква́сом | шинква́сами |
| М. | на/у шинква́су | на/у шинква́сах |
| Кл. | шинква́су* | шинква́си* |
шин-ква́с
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -шинквас-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прилавок (перев. в шинку) [▲ 1] ◆ За шинквасом з бочками і двома пузатими барилами стовбичила худорлява постать господаря корчми. Панас Кочура, «Золота грамота», 1960 р. [СУМ-11] ◆ — Ой лишенько! Ой панове! Не бийте хоч столів! — заверещав шинкар, кидаючись з-за шинквасу. Зінаїда Тулуб, «Людолови», 1934—1937 рр. [СУМ-11] ◆ Вона стояла зараз біля рясно обставленого клечальним гіллям шинквасу, високочола, цікава молодичка. О. Є. Ільченко, «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця», 1958 р. [СУМ-11]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |