шкумиль
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | шку́миль | шку́милі |
| Р. | шку́миля | шку́милів |
| Д. | шку́милю шку́милеві |
шку́милям |
| З. | шку́миль | шку́милі |
| Ор. | шку́милем | шку́милями |
| М. | шку́милі шку́милю |
шку́милях |
| Кл. | шку́милю* | шку́милі* |
шку́-миль
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -шкумиль-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈʃkumelʲ] (одн.), [ʃkʊmelʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал., зх.-поліс. збитки, втрати, неприємності тощо, що є наслідком дитячих пустощів ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |