шкільництво

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. шкільни́цтво  —
Р. шкільни́цтва  —
Д. шкільни́цтву  —
З. шкільни́цтво  —
Ор. шкільни́цтвом  —
М. шкільни́цтві  —
Кл. шкільни́цтво*  —

шкіль-ни́ц-тво

Іменник, неістота, середній рід (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -шкіль-; суфікси: -ниц-тв; закінчення: .

Вимова[ред.]

    • МФА: [ʃkʲilʲˈnɪt͡stwɔ]
  • УФ: [шк’іл’ни́цтво]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. шкільна справа [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Він педагог-фахівець із вищими студіями, його управительство в цій школі тільки для пізнання шкільництва, його жде інспектура і дальші аванси. Уляна Кравченко, «Спогади учительки», 1887 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]