щазник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ща́зник | ща́зники |
| Р. | ща́зника | ща́зників |
| Д. | ща́зникові ща́знику |
ща́зникам |
| З. | ща́зника | ща́зників |
| Ор. | ща́зником | ща́зниками |
| М. | ща́зникові, ща́знику | ща́зниках |
| Кл. | ща́знику | ща́зники |
ща́з-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -щазник-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈʃt͡ʃɑznek] (одн.), [ˈʃt͡ʃɑzneke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що щезник. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |