тополя

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. топо́ля топо́лі
Р. топо́лі топо́ль
Д. топо́лі топо́лям
З. топо́лю топо́лі
Ор. топо́лею топо́лями
М. топо́лі топо́лях
Кл. топо́ле* топо́лі*

то-по́-ля

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -топол-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Тополя

Значення[ред.]

  1. дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Вітер в гаї нагинає  // Лозу і тополю, // Лама дуба, котить полем // Перекотиполе. Т. Г. Шевченко, «Мар'яна-чернця», 22 листопада (4 грудня) 1841 р. [СУМ-11] ◆ Сонце сідало за горами, за високими тополями, що стояли на горі. І. С. Нечуй-Левицький, «Пропащі», 1888 р. [СУМ-11] ◆ Зашуміла вітами стара тополя. А. І. Шиян [СУМ-11] * у порівняннях ◆ Дівчина стояла нерухомо, мов тополя, похилена осіннім вітром. О. Т. Гончар, «Прапороносці», 1946—1948 рр. [СУМ-11] // у знач. збірн. ◆ На супіщаних ґрунтах, каштанових і південних чорноземах для садів і виноградників можна рекомендувати узлісні смуги з тополі. [СУМ-11]

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]