ялинник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	яли́нник	яли́нники
Р.	яли́нника	яли́нників
Д.	яли́ннику яли́нникові	яли́нникам
З.	яли́нник	яли́нники
Ор.	яли́нником	яли́нниками
М.	на/в яли́ннику	на/в яли́нниках
Кл.	яли́ннику*	яли́нники*

я-ли́н-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ялин-; суфікс: -ник.

Вимова

• • МФА: [jɑ̈'lɪn:ɛ̝k]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [jäли́н:и^ек]

Семантичні властивості

Ялинник

Ялинник

Значення

1. ялиновий ліс, гай. ◆ В густому ялиннику Ярема вмостився на свою торбу, підняв комір плаща, сидів, ждав, слухав. П. А. Загребельний ◆ Жінка бігла, продираючись крізь хащі молодого ялинника. О. В. Донченко

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: яли́нничок прізвища: Єлінек ін. іменники: під’ялинник

Етимологія

Походить зі стсл. єлинникъ від псл. *edlinikъ

Переклад

Список перекладів
Російськаru: ельник (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: ялинник