ялинник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. яли́нник яли́нники
Р. яли́нника яли́нників
Д. яли́нникові
яли́ннику
яли́нникам
З. яли́нник яли́нники
Ор. яли́нником яли́нниками
М. на/в яли́ннику на/в яли́нниках
Кл. яли́ннику* яли́нники*

я-ли́н-ник

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ялин-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

  • МФА: [jɑ̈'lɪn:ɛ̝k]
  • вітчизняна транскрипція: [jäли́н:иек]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

.
.
  1. ялиновий ліс, гай. ◆ В густому ялиннику Ярема вмостився на свою торбу, підняв комір плаща, сидів, ждав, слухав. Павло Загребельний ◆ Жінка бігла, продираючись крізь хащі молодого ялинника. Олесь Донченко

Синоніми[ред.]

  1. ялина́

Гіпероніми[ред.]

  1. ліс

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Походе зі стсл. єлинникъ від псл. *edlinikъ

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]