яритися

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

яритися І[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я  —
Ти
Він
Вона
Воно
яри́вся (-сь)
яри́лася (-сь)
яри́лося (-сь)
яри́тиметься  —
Ми
Ви
Вони  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Безособова форма

я-ри́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, безособове, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -яри́-; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

[1]
[1.2]
[1.2]

Значення[ред.]

  1. розм. випромінювати яскраве світло. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. розм. яскраво зеленіти. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

яритися ІІ[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ярю́ся (-сь) яри́вся (-сь)
яри́лася (-сь)
яри́тимуся (-сь)  —
Ти яри́шся яри́вся (-сь)
яри́лася (-сь)
ярти́метеся (-сь) яри́ся (-сь)
Він
Вона
Воно
яри́ться яри́вся (-сь)
яри́лася (-сь)
яри́лося (-сь)
яри́тиметься  —
Ми яри́м(о)ся (-мсь) яри́лися (-сь) яри́тимем(о)ся (-мось) ярі́м(о)ся, (-і́мось)
Ви яри́теся (-сь) яри́лися (-сь) ярі́ться
Вони яря́ться яри́лися (-сь) яри́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ярячи́сь
Дієприсл. мин. ч. яри́вшись
Безособова форма

я-ри́-ти

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -яри́-; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. виявляти зло, лють. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. бушувати, шаленіти (про явища природи). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

виявляти зло, лють
бушувати, шаленіти

Джерела[ред.]