ятіл
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | я́тіл | я́тели |
Р. | я́тела | я́телів |
Д. | я́телові, я́телу | я́телам |
З. | я́тела | я́телів |
Ор. | я́телом | я́телами |
М. | я́телові, я́телі | я́телах |
Кл. | я́теле | я́тели |
я́-тіл
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ятіл-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈjɑtʲil] (одн.), [ˈjɑtele] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що ятел. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |