ятіль

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ятіль	я́телі
Р.	я́теля	я́телів
Д.	я́телеві я́телю	я́телям
З.	я́теля	я́телів
Ор.	я́телем	я́телями
М.	я́телеві ятілю	я́телях
Кл.	я́телю	я́телі

ятіль

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ятіль-.

Вимова

• МФА : [ˈjɑtʲilʲ] (одн.), [ˈjɑtelʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Ятіль

Значення

1. діал. те ж саме, що дятел, ятел; лісовий птах з довгим, гострим та міцним дзьобом (родина Picidae). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ятіль