інкримінувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я інкриміну́ю інкриміну́вав інкриміну́ватиму  —
Ти інкриміну́єш інкриміну́вав
інкриміну́вала
інкриміну́ватимеш інкриміну́й
Він
Вона
Воно
інкриміну́є інкриміну́вав
інкриміну́вала
інкриміну́вало
інкриміну́ватиме  —
Ми інкриміну́єм(о) інкриміну́вали інкриміну́ватимем(о) інкриміну́ймо
Ви інкриміну́єте інкриміну́вали інкриміну́йте
Вони інкриміну́ють інкриміну́вали інкриміну́ватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. інкриміну́ючи
Дієприсл. мин. ч. інкриміну́вавши
Безособова форма інкриміно́вано

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: ін-; корінь: -крим-; суфікси: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок. і док., перех., кому що і кого в чому. обвинувачувати кого-небудь у чомусь; ставити комусь щось за провину [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]