італієць

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	італі́єць	італі́йці	італі́йці
Р.	італі́йця	італі́йців	італі́йців
Д.	італі́йцю італі́йцеві	італі́йцям	—
З.	італі́йця	італі́йців	італі́йці
Ор.	італі́йцем	італі́йцями	—
М.	італі́йці італі́йцеві італі́йцю	італі́йцях	—
Кл.	італі́йцю	італі́йці	—

і-та-лі́-єць

Іменник, істота, чоловічий рід (парадигма відмінювання 13мм О Є; тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -італіj-; суфікс: -єць.

Вимова

послухати вимову:

Семантичні властивості

Значення

1. тільки мн. народ, що становить основне населення Італії ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. представник цього народу ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Антоніми

1. італійка (по статі)

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники: італійка
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Італійськаit: italiano (it) чол. Англійськаen: Italian (en) Болгарськаbg: италианец (bg) чол. Білоруськаbe: італьянец (be) чол. Німецькаde: Italiener (de) чол. Польськаpl: Włoch (pl) чол. Російськаru: итальянец (ru) чол. Румунськаro: italian (ro) чол. Словацькаsk: Talian (sk) чол. Словенськаsl: Italijan (sl) чол. Угорськаhu: olasz (hu) Французькаfr: Italien (fr) чол. Японськаja: イタリア人 (ja) (いたりあじん, itariajin)

Джерела

• Словник УЛІФ: італієць

• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.