Італія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Іта́лія | — |
Р. | Іта́лії | — |
Д. | Іта́лії | — |
З. | Іта́лію | — |
Ор. | Іта́лією | — |
М. | Іта́лії | — |
Кл. | Іта́ліє* | — |
І-та́-лі-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [iˈtɑlʲijɐ], мн. []
Послухати вимову:
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]
- держава на півдні Європи, в Середземномор'ї, займає Апеннінський п-ів, Паданськую рівнину, півд. схили Альп, о-ви Сицилія, Сардинія та ін. ◆ немає прикладів застосування.
Офіційна назва[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: італієць
- прикметники: італійський
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|