Українська

ак-ва-ма-ри́н

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -аквамарин-.

дорогоцінний камінь блакитнувато-зеленого або блакитного забарвлення, різновид берилу ◆ Як притягує нас зелено-блакитний морський простір, так і камінь із звучною назвою аквамарин хвилює і вабить до себе. ('В полоні коштовних каменів' — «Острів знань»)

Найтісніша спорідненість
прикметники: аквамариновий, аквамаринний

Від лат. aqua — вода + marīna — морська

Список перекладів
Англійська_en: aquamarine

Словник УЛІФ: аквамарин
Словник УЛІФ: аквамарин
Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3

Російська

Іменник.

Корінь: --.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??