бавити
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | ба́влю | ба́вив ба́вила | ба́витиму | — |
| Ти | ба́виш | ба́вив ба́вила | ба́витимеш | ба́в |
| Він Вона Воно |
ба́вить | ба́вив ба́вила ба́вило | ба́витиме | — |
| Ми | ба́вим ( -имо) | ба́вили | ба́витимем(о) | ба́вмо |
| Ви | ба́вите | ба́вили | ба́вте | |
| Вони | ба́влть | ба́вили | ба́витимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | ба́влячи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | ба́вивши | |||
| Безособова форма | — | |||
бавити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна
Корінь: -бав-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА: [ˈbɑu̯ete]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- забавляти, няньчити, доглядати (дітей) ◆ досі сниться: …Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошее та кучеряве Своє маленькеє внуча Т. Г. Шевченко
- розважати чим-небудь (дорослих) ◆ — Ви ще ніколи не були в Парижі?— питає [Софі].— Ні, — кажу, — це ми уперше тут. — Ото усе ж вас бавитиме… Марко Вовчок
- перех., діал. гаяти, барити ◆ Не бавте нас
- неперех., діал. баритися, гаятися ◆ Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе!
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ба́вити «забавля́ти, розважати, затримувати, затримуватись, перебувати», бави́ля «жінка, яка бавить дитину» О, бави́нниця «тс.» О, бави́льник «чоловік, який бавить дитину» О, бави́ник «тс.» О, ба́вка «розвага, іграшка», бави́льце, баву́шка «тс.», баву́н «весельчак», ба́вний «забарний, повільний», забавля́ти «розважати», забава, забавка, забавник, забавний, неба́вком «незабаром», [неба́вом, не́ба́вці Г, Ж, незаба́вом, незаба́вки] «тс.», незаба́вно «негайно», нео́бавки, нео́бавці Ж «тс.», обавля́тися «баритися», оба́ва «затримка»; — рос. бавить «гаяти, зволікати», білор. бавіць «гаяти», др. забавляти «утруднювати, турбувати», пол. bawić «перебувати, гаяти, забавляти», чеськ. Ьаviti «розважати», словац. baviť «тішити, займати, розважати», в.-луж. zabawjeć, болг. бавя «затримуюся, забавляю», мак. бави «бариться», забави «забавляє», сербохорв. ба̏вити «займатися», сербохорв. ба̏вити се «перебувати», сербохорв. за̀бављати «забавляти», словен. zabavati «тс.», baviti se «займатися»; — досі ототожнюється з утвореннями типу відбавляти, збавляти і вважається каузативним утворенням від byti «бути» (Фасмер — Трубачёв І 101; Sł. prasł. 1 197—198; Sadn.— Aitz. VWb. I 101; Bern. I 47 та ін.); насправді це дві окремі групи утворень, які в усіх слов'янських мовах чітко розрізняються семантично і етимологічно; бавити «розважати, затримувати» пов'язане з псл. основою psl. baviti «говорити, розповідати», похідною від праіндоєвр. *bha- «говорити» і збереженою в стсл. обавати «замовляти, заклинати», р.-цсл. обаавьникъ «ворожбит, волхв», обавьникъ «тс.; лікар», ст.-слов. обвати «замовляти, заклинати», заст. сербохорв. за̀бавити «наговорити, зганьбити», словен. zabavljati «прискіпуватись, лаятись, виявляти незадоволення», чеськ. baviti se o čem «розповідати один одному про щось», рос. бавить «говорити», можливо, також бау́тка (<*бавутка) «приказка», прибау́тка «тс.»; від значення «розмовляти, розважати розмовами, займати розмовами» до «затримувати» перехід цілком природний (Мельничук Этимология 1967, 61—62); лит. bõvytis «бавитись, розважатись, займатись» є запозиченням з білоруської або польської мови (Fraenkel І 53). — Див. ще ба́яти.— Пор. бари́ти, вибавля́ти.
Переклад
[ред.]| забавляти, няньчити, доглядати | |
| розважати чим-небудь | |
| гаяти, барити | |
| баритися, гаятися | |