брехун

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бреху́н	брехуни́
Р.	брехуна́	брехуні́в
Д.	брехуне́ві брехуну́	брехуна́м
З.	брехуна́	брехуні́в
Ор.	брехуно́м	брехуна́ми
М.	брехуно́ві брехуні́	брехуна́х
Кл.	брехуне	брехуни́

бре-ху́н

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -брех-; суфікс: -ун.

Вимова

• МФА : [breˈxun] (одн.), [brexʊˈnɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. людина, яка завжди говорить неправду. ◆ Брехун собі ворог і людям зло робить Г. Ф. Квітка-Основ'яненко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: брехун