Українська

біб-лі-о-те́-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бібліо-; корінь: -тек-; закінчення: -а.

установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін. ◆ Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки О. Т. Гончар
більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін. ◆ Перша бібліотека [в Київській Русі] була створена князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі
приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище ◆ В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків Джерело — Коцюбинський.
назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів ◆ немає прикладів застосування.
спец. організоване за певною системою сховище для будь-чого ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: бібліотечка ін. іменники: бібліотекар, бібліотекарка прикметники: бібліотекарськийб бібліотечний

]]

установа
Англійська_en: library Білоруська_be: бібліятэка ^(be) жін. Грецька_el: βιβλιοθήκη Польська_pl: biblioteka Російська_ru: библиотека

зібрання
Білоруська_be: бібліятэка ^(be) жін.

приміщення
Білоруська_be: бібліятэка ^(be) жін.

серія видань
Білоруська_be: бібліятэка ^(be) жін.

зібрання
Білоруська_be: бібліятэка ^(be) жін.

сховище
Білоруська_be: бібліятэка ^(be) жін.

У Вікіпедії є стаття

Бібліотека