Українська
[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	кана́рхаю	кана́рхав кана́рхала	кана́рхатиму	—
Ти	кана́рхаєш	кана́рхав кана́рхала	кана́рхатимеш	кана́рхай
Він Вона Воно	кана́рхає	кана́рхав кана́рхала кана́рхало	кана́рхатиме	—
Ми	кана́рхаєм(о)	кана́рхали	кана́рхатимем(о)	кана́рхаймо
Ви	кана́рхаєте	кана́рхали		кана́рхайте
Вони	кана́рхають	кана́рхали	кана́рхатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	кана́рхаючи
Дієприсл. мин. ч.	кана́рхавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

ка-на́р-ха-ти

Корінь: -канарх-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

співати на криласі ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
говорити невиразно, в ніс ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: канона́рхать ^(ru)

Кана́рхати // Словарь української мови : в 4-х т. / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Т. 2а. — С. 214.

Українська[ред.]