народ
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | обм. ч. |
---|---|---|---|
Н. | наро́д | наро́ди | наро́ди |
Р. | наро́ду | наро́дів | наро́дів |
Д. | наро́ду наро́дові |
наро́дам | — |
З. | наро́д | наро́ди | наро́ди |
Ор. | наро́дом | наро́дами | — |
М. | наро́ді наро́дові наро́ду |
наро́дах | — |
Кл. | наро́де | наро́ди* | — |
на-род
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 7 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: на-; корінь: -род-.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [nɐˈrɔd], мн. [nɐˈrɔdɪ]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- сукупність людей, об'єднаних спільністю походження, мови, культури [≈ 1] ◆ Український народ є другою за чисельністю слов'янською нацією.
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |