олівець
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | оліве́ць | олівці́ |
Р. | олівця́ | олівці́в |
Д. | олівце́ві олівцю́ |
олівця́м |
З. | оліве́ць | олівці́ |
Ор. | олівце́м | олівця́ми |
М. | олівці́ олівця́ |
олівця́х |
Кл. | олівцю́* | олівці́* |
о-лі-ве́ць
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -олів-; суфікс: -ець.
Вимова
[ред.]- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев'яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. немає прикладів застосування. ◆
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Варіант походження: від слова "оливо" — одна з назв свинця (м'який метал, який залишає чорний слід при терті об папір; чорне олово).
Ярошинська Євгенія Іванівна - Вірна Любов (1887 рік) "…я взяла оловце і стала писати…"
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
|
Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 5*b
- Українські слова з суфіксом -ець
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Статті з ілюстраціями
- Слова з 7 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Письменницький інструмент/uk
- Олівці/uk