Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	пов'я́зую	пов'я́зував	пов'я́зуватиму	—
Ти	пов'я́зуєш	пов'я́зував пов'я́зувала	пов'я́зуватимеш	пов'я́зуй
Він Вона Воно	пов'я́зує	пов'я́зував пов'я́зувала пов'я́зувало	пов'я́зуватиме	—
Ми	пов'я́зуєм(о)	пов'я́зували	пов'я́зуватимем(о)	пов'я́зуймо
Ви	пов'я́зуєте	пов'я́зували		пов'я́зуйте
Вони	пов'я́зують	пов'я́зували	пов'я́зуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	пов'я́зуючи
Дієприсл. мин. ч.	пов'я́зувавши
Безособова форма	пов'я́зано

пов'язувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -по-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

МФА: [pɔ̝wjɑ̽'zuwɑtɪ̞]
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості

Значення

обмотувати чим-небудь, зв'язуючи кінці; перев'язувати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Ніжно, мов сестра,… рану пов'язала [дівчина бійцеві].
надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав'язуючи кінці. ◆ Загнибіда.. пов'язав шию шовковим платком. Панас Мирний, «III», 1954 р. ◆ Вона… навіть хустку пов'язала по-новому. Г. М. Тютюнник, «Вир», 1964 р.
закріплювати, зав'язувати. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Хустку білу, що сповза, Поправля [матінка], пов'язує. Степан Олійник, «Вибр.», 1959 р. ◆ Усіх обійде [Марія]. Одному тугіше бинт пов'яже…, а тому привітне слово скаже. Іван Гончаренко, «Вибр.», 1959 р.
в обряді сватання: перев'язувати сватів через плече рушником на знак згоди. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ — Благослови діток, нехай Маруся нас пов'яже. Г. Ф. Квітка-Основ'яненко, «II», 1956 р. ◆ [Петро:] В той же день сватам рушники пов'язати встигла [Орина]. Вадим Собко, «П'єси», 1958 р.

Синоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: пов'язка дієслова: пов'язати

Етимологія

Див. в'язати

Переклад

обмотувати чим-небудь, зв'язуючи кінці; перев'язувати
Білоруська_be: звязваць ^(be) Російська_ru: связывать ^(ru)

надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав'язуючи кінці
Англійська_en: tie ^(en)

закріплювати, зав'язувати
Англійська_en: knot ^(en)

перев'язувати сватів через плече рушником на знак згоди

Джерела

Словник УЛІФ: пов'язувати

[1] ?

[5] ?

[9] ?

[2] ?

[6] ?

[10] ?

[3] ?

[7] ?

[11] ?

[4] ?

[8] ?

[12] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 3]

[≠ 3]

[▲ 3]

[▼ 3]