Перейти до вмісту

прямувати

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я пряму́ю прямува́в прямува́тиму  —
Ти пряму́єш прямува́в
прямува́ла
прямува́тимеш пряму́й
Він
Вона
Воно
пряму́є прямува́в
прямува́ла
прямува́ло
прямува́тиме  —
Ми пряму́єм(о) прямува́ли прямува́тимем(о) пряму́ймо
Ви пряму́єте прямува́ли пряму́йте
Вони пряму́ють прямува́ли прямува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. пряму́ючи
Дієприсл. мин. ч. прямува́вши
Безособова форма прямо́вано

прямувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -прям-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від праслов'янської форми, від котрої також виникли др.-русск. прямо (мин. 1095 р.), прямъ «прямий, правильний, чесний, простий», ст.-слав. прѣмо (д.-грец. ἐναντίον, εἰς, πρός), прѣмь (ὀρθῶς), русск. прямой, укр. прями́й, пря́мо, сербохорв. према «напроти», сербохорв. пре̏мда «хоча», наряду з сербохорв. прама, прам «навпроти», словен. рrе̣̑m, prẹ́ma «прямий», prẹ́ma «каждая из двух частей телеги»: prednja рr., zadnja рr., чеськ. přímo «прямо», přímý «прямой», словац. рriаmу, пол. uprzejmy «ввічливий, щирий», поч. «прямий, відкритий». Праслов. форма спірна; незадовільне ані psl. *pręmъ, ні *prěmъ. Напрашивается мысль о родстве с греч. πρόμος «передний, стоящий во главе», с др. вокализмом: πράμος (Аристофан), оск. рrоmоm «prīmum», д.-ісл. framr «годный, хороший, смелый», fram «вперед, позднее, дальше», готськ. fram ἔμπροσθεν наряду с готськ. frumа «первый», д.-в.-нім. frumа ж. «польза, выгода», нов.-в.-нім. fromm «набожный», сер.-в.-нім. vrum «полезный, способный, порядочный». Ввиду сербохорв. форм на -а- наряду с -е- можно допустить контаминацию *рrēmоs и *рrōmоs (*рrаmъ). (Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]