сонцестояння
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | сонцестоя́нння | сонцестоя́нння |
Р. | сонцестоя́нння | сонцестоя́ннь |
Д. | сонцестоя́ннню | сонцестоя́ннням |
З. | сонцестоя́нння | сонцестоя́нння |
Ор. | сонцестоя́ннням | сонцестоя́нннями |
М. | сонцестоя́ннні сонцестоя́ннню |
сонцестоя́нннях |
Кл. | сонцестоя́нння | сонцестоя́нння |
сон-це-сто-я́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сонце-; корінь: -стоя-; суфікси: -н-н-; закінчення: -я
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- момент часу, у який центр Сонця проходить або через найпівнічнішу точку екліптики, що має схилення +23° 27' (точка літнього сонцестояння), або через найпівденнішу її точку, що має схилення — 23° 27' (точка зимового сонцестояння). ◆ У році два сонцестояння — зимове й літнє. У Північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, і тоді спостерігається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє — 20 або 21 червня, і тоді спостерігається найкоротша ніч (і найдовший день).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |