ходьба
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ходьба | — |
Р. | ходьби | — |
Д. | ходьбі | — |
З. | ходьбу | — |
Ор. | ходьбою | — |
М. | ходьбі | — |
Кл. | ходьбо* | — |
ходь-ба́
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -ходь-; суфікс: -б; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [xodʲ'ba]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [ход'бá]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ходіння. ◆ Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби. Квітка-Основ'яненко ◆ Вона до гетьмана підходить, і од ходьби вбрання шумить... Володимир Сосюра ◆ Ходьба втомлювала і заспокоювала Юрка. Зінаїда Тулуб
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від др. ходьба, далі псл. *xodьba, що виникло зі сполуки псл. *xoditi із наростком псл. *-ьba.
Переклади[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: ходьба
- Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1993. Выпуск 18: *matoga — *mękyšьka / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1993. — 255 с.