Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	цви́нтар	цви́нтарі
Р.	цви́нтаря	цви́нтарів
Д.	цви́нтарю цви́нтареві	цви́нтарям
З.	цви́нтаря	цви́нтарі
Ор.	цви́нтарем	цви́нтарями
М.	цви́нтарі цви́нтарю	цви́нтарях
Кл.	цви́нтарю	цви́нтарі

цви́н-тар

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -цвинтар-.

Вимова

МФА : [ˈt͡sʋɪntɐr] (одн.), [ˈt͡sʋɪntɐrʲi] (мн.)
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. подвір'я і кладовище біля церкви.

◆ Пріська більше у церкві стоїть, молиться; а Христя з дівчатами крутиться по цвинтарю, щебече Панас Мирний, « III, 1954, 32»

◆ Умираючи, пан звелів, щоб його поховали не на цвинтарі біля церкви, а на кладовищі w:Олекса Стороженко, І, 1957, 200

◆ За церковною огорожею на цвинтарі просто дверей лежав на снігу один… Кинулись люди в ворота на цвинтар, обступили колом, аж воно Муха Іван w:Андрій Головко, II, 1957, 346

2. місце, відведене для поховання померлих; кладовище.

◆ Доріжка вела коло самого цвинтаря, що стояв на горбку, обкопаний високим валом, оброслим зеленою травою Кобринська, « Вибр., 1954, 154»

◆ На цвинтарі, за селом, біля двох свіжих могил голова сільради говорив промову w:Вадим Собко, Нам спокій…, 1959, 84

◆ На горі, що на ній здалеку виднілися хрести міського цвинтаря, з'явилися верхівці кінної поліції w:Степан Чорнобривець, Визвол.. земля, 1959, 84

◆ — Еге, поки гладкий схудне — худого на цвинтар понесуть М. П. Стельмах, «, І, 1962, 22»

образно. ◆ Став цвинтарем німцям цей схил висоти… w:Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 265

Синоніми

—
—
—

Антоніми

—
—
—

Гіпероніми

—
—
—

Гіпоніми

—
—
—

Холоніми

—
—
—

Мероніми

—
—
—

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійська_en: graveyard Японська_ja: 墓場 (はかば), 共同墓地 (きょうどうぼち)

Список перекладів

Джерела

Словник УЛІФ: цвинтар
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.