черемха

Див. також Черемха.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	чере́мха	чере́мхи
Р.	чере́мхи	чере́мух
Д.	чере́мcі	чере́мхам
З.	чере́мху	чере́мхи
Ор.	чере́мхою	чере́мхами
М.	чере́мcі	чере́мхах
Кл.	чере́мхо*	чере́мхи*

че-ре́м-ха

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -черемх-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [t͡ʃeˈrɛmxɐ] (одн.), [t͡ʃeˈrɛmxe] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Черемха

Черемха

Значення

1. невелике дерево або кущ з рясними, зібраними в китиці запашними білими квітками й чорними їстівними ягодами. ◆ Партизани проминали діброви, проходили повз квітучі черемхи Микола Шеремет, В партиз. загонах, «1947, 137» ◆ Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи М. М. Коцюбинський, «I, 1955, 308» ◆ Вітер тихо обносить безсонне цвітіння черемух Кость Герасименко, «Поезії, 1950, 43»

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Китайськаzh: 稠李 (zh) Німецькаde: Gewöhnliche Traubenkirsche (de) Польськаpl: czeremcha zwyczajna (pl) жін. Російськаru: черёмха (ru) жін. Румунськаro: mălin (ro)