Іванець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Іване́ць | Іванці́ |
| Р. | Іванця́ | Іванці́в |
| Д. | Іванце́ві Іванцю́ |
Іванця́м |
| З. | Іванця́ | Іванці́в |
| Ор. | Іванце́м | Іванця́ми |
| М. | Іванце́ві Іванцю́ |
Іванця́х |
| Кл. | Іванцю́ | Іванці́ |
І-ва-не́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Іван-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське чоловіче ім'я, варіант імені Іван. ◆ Ось послухайте, Іванцю! Я ж добра вам жичу, я надумав видавати часопись мужичу… Леся Українка
- українське прізвище. [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |