Іван
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Іменник.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське чоловіче ім'я ◆ Колись до хвилі дніпрової, Що грає перебором струн, Ішов там по кривавім бої Богданів друг — Іван Богун Рильський
Варіанти[ред.]
- Іванко, Іванонько, Іваночко, Іваненько, Іванечко, Іванець, Іванина, Іваник, Іванчик, Іваночок, Іванцьо, Іванько, Іваньо, Іванунь, Івануньо, Івась, Івасько, Івасенько, Івасечко, Івасик, Івасьо, Івасюнь, Івасюненько, Івасюнечко, Івасюньо, Івашко, Івашенько, Івашечко
- Ваня, Ванько, Ванцьо, Ваньо, Ванюсьо, Ванюша, Ванюшка, Ванюшко.
Синоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ім'я Yōchānān, Yɘhōchānān — Ягве (Бог) змилосердився, Ягве (Бог) помилував (буквально: Божа благодать; дар богів)
Переклад[ред.]
|
|
|
Джерела[ред.]
- Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Власні імена людей, словник-довідник, К. Наукова думка, 2005
