Іван

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: [ɪˈwɑn]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське чоловіче ім'я ◆ Колись до хвилі дніпрової, Що грає перебором струн, Ішов там по кривавім бої Богданів друг — Іван Богун Рильський

Варіанти

• Іванко, Іванонько, Іваночко, Іваненько, Іванечко, Іванець, Іванина, Іваник, Іванчик, Іваночок, Іванцьо, Іванько, Іваньо, Іванунь, Івануньо, Івась, Івасько, Івасенько, Івасечко, Івасик, Івасьо, Івасюнь, Івасюненько, Івасюнечко, Івасюньо, Івашко, Івашенько, Івашечко
• Ваня, Ванько, Ванцьо, Ваньо, Ванюсьо, Ванюша, Ванюшка, Ванюшко.

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ім'я Yōchānān, Yɘhōchānān — Ягве (Бог) змилосердився, Ягве (Бог) помилував (буквально: Божа благодать; дар богів)

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Іван

• Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Власні імена людей, словник-довідник, К. Наукова думка, 2005