Вербовець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Вербове́ць	—
Р.	Вербовця́	—
Д.	Вербовцю́	—
З.	Вербове́ць	—
Ор.	Вербовце́м	—
М.	Вербовці́ Вербовця́	—
Кл.	Вербовцю́*	—

Вер-бо-ве́ць

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Верб-; суфікси: -ов-ець.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. назва декількох населених пунктів в Україні. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Вербовець