Українська

Гу́-би-чі

Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Губич-; закінчення: -і.

назва населених пунктів в Старосамбірському та Ріпкинському районах Україні. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
до 1933 року село в Дрогобицькому повіті біля Борислава. Тепер — район в Бориславі. 20 травня 1930 року році Губичі, а також села Тустановичі, Баня Котівська і Мражниця були приєднані до міста Борислав. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Колишнє село Губичі знаходиться в північній частині Борислава вздовж річки Тисмениця, межує з селами Попелі, Дережичі та Модричі.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Білоруська_be: Губічы ^(be) Російська_ru: Губичи ^(ru)

У Вікіпедії є стаття

Губичі